ОСНОВНІ ЕТАПИ АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ

Ефективність хірургічного лікуван­ня багато в чому визначається адек­ватністю його анестезіологічного за­безпечення. Воно складається з таких етапів: передопераційний огляд та оцінка стану хворого, підготовка до операції та анестезії, проведення за­гальної анестезії, ведення раннього післяопераційного періоду.

У процесі знайомства з хворим тре­ба звернути увагу на його психічний стан і за наявності підвищеної збудли­вості збільшити дозу седативних засобів перед операцією. Слід з'ясовувати, чи є в нього шкідливі звички куріння, алкоголізм, наркоманія, бо при цьо­му нерідко спостерігається стійкійсть до загальних анестетиків.

Час і спосіб уведення препарату	Схема І	Схема II
Напередодні Операції Перед сном — Через рот Уранці За 2 год До операції — Через рот; За 40 хв до Операції Внутрішньо- М'язово або За 5—10 хв Внутрішньо­ Венне	Фенобарбітал або етамінал-натрій По 0,1 г, ноксирон — по 0,2 г; Хлордіазаноксин — по 10—15 мг Або тріоксазин — 0,3 — 0,5; Супрастин — по 20— 25 мг Атропіну сульфат — по 0,3—0,7 мг, Або метадин — по 0,5—0,7 мг, Або скополаміну гідробромід — По 0,25—0,5 мг, Промедол — по 20—40 мг, або Омнопон — по 20 мг, або Морфіну гідрохлорид — по 10 мг	Фенобарбітал або Етамінал-натрій — по 0,2 г; Дипразин — по 25—30 мг або Димедрол — по 0,1 г, Діазепам — по 5—10 мг Атропіну сульфат — по 0,3—0,7 мг, Або метадин — по 0,5—0,7 мг, або Скополаміну гідробромід — по 0,25-0,5 мг, Промедол — по 20—40 мг, або Омнопон — по 20 мг, або Морфіну гідрохлорид — по 10 мг, Або дроперидол — по 2,5 мг, Фентаніл — по 0,05 мг

Будь-яке планове оперативне втру­чання, яке проводиться під загальною анестезією, потребує певного рівня лабораторного та клінічного обстежен­ня. Якщо є дані про наявність інших захворювань, потрібна консультація відповідних фахівців.

Результати передопераційного об­стеження хворого визначають тактику анестезіолога до операції, під час її проведення та після неї. Для адекват­ного анестезіологічного забезпечення хірургічного втручання потрібно мати об'єктивну уяву про ступінь опера­ційного ризику. Ступінь ризику оці­нюють у балах. Об'єм та характер пе­редопераційної підготовки значною мірою визначаються тяжкістю основ­ного та супутнього захворювань.

Перед плановими оперативними втручаннями проводять такі заходи:

Розмова анестезіолога з хворим про анестезію та операцію; обмеження прийому їжі перед операцією не мен­ше ніж за 5—6 год, очисна клізма уве­

Чері напередодні операції та зранку;

Спорожнення сечового міхура; зняття з'ємних зубних протезів; медикамен­тозна підготовка премедикація. Пе­ред екстреними хірургічними втручан­нями проводять очищення шлунка че­рез зонд.

Премедикацію проводять для зас­покоєння хворого, забезпечення його відпочинку перед операцією, зняття психічного напруження, нормалізації обміну речовин. Премедикація змен­шує втрати загальних анестетичних за­собів, запобігає появі небажаних нейровегетативних реакцій, побічній дії наркотичних засобів, гальмує са­лівацію, секрецію бронхів та потови­ділення. Використовують препарати, що володіють енергетичним потенці­юванням. Для поліпшення сну при­значають снотворні засоби, які також володіють певним седативним ефек­том, що посилюється призначенням транквілізаторів. Подібним чином діють наркотичні аналгетики. Вони значно підвищують поріг больової чут­ливості, зменшують необхідну концен­трацію анестетиків, бо потенціюють їх дію. Значною мірою седатив­ний ефект доповнюють деякі протигі-стамінні засоби з нерізким нейро­лептичним впливом. Всі ці препарати гальмують небажані нейрореф-лекторні реакції, однак повністю не замінюють холінолітичні засоби.

Як правило, у клініці використову­ють 2—3 схеми премедикації. У пропо­нованій схемі наведені середні дози за­собів для премедикації, що найчастіше застосовуються для пацієнтів з масою тіла 50—70 кг. Для ослаблених хворих, пацієнтів похилого та старечого віку дозу препарату відповідно зменшують. Найчастіше використовують премеди-кацію за схемою І. Вона розрахована на спокійних, урівноважених хворих, яким передбачається виконати не дуже травматичну і тривалу операцію. Пре-медикація за схемою II показана хво­рим з підвищеною збудливістю нерво­вої системи й інтенсивними обмінни­ми процесами тиреотоксикоз, а та­кож у разі тривалого і травматичного оперативного втручання.

У разі тривалого і травматичного хірургічного втручання за ЗО— 40 хв до операції хворим разом із атропіну сульфатом внутрішньом'язово вводять 0,0025 г дроперидолу і 0,0005 г фснтанілу.