Медецина


Меню

Нові записи

Луї Пастер

Луї Пастер 27.12.1822-28.09.1895 р. н. – видатний французький мікробіолог та хімік, засновник сучасної мікробіології та імунології. Член Паризької АН 1862, Французької академії 1873. Французкьої академії безсмертних 1881, Член кореспонденції 1884. Перший директор мікробіологічного інституту Пастерівського, створеного у 1888 р. на кошти, зібрані по міжнародній підписці. У цьому інституті поряд з Пастером працювали видатні українські та російські вчені: Мєчников, Виноградський, Гамалія, Хавкін та інші. Для дослідів Пастера характерний органічний зв’язок теорії та практики.

У 25 років успішно закінчивши курс фізики та хімії у Вищій нормальній школі у Парижі, Пастер розпочав свою першу роботу, яка пов’язана з оптичною активністю хімічних речовин та призвела до утворення стереохімії. Пастер показав, що різниця в оптичній активності кришталів винної кислоти визначаються присутністю серед них двох асиметричних форм. Він встановив можливість розділення оптичних ізомерів за допомогою мікроорганізмів, засвоюючи один з них. Всупереч володівшої в ті часи хімічної теорії німецького хіміка Лібиха довів, що бродіння викликається діяльністю різних видів мікроорганізмів, відкривши при цьому явище анаеробіоза здатність до життя в відсутності вільного О2 та існування облігатно анаеробних бактерій.

У 27 років він став професором Страсбурзького університету, а в 32 роки – деканом природно-історичного факультету Лільського університету.

У той час на півдні Франції, де виробляють найвідоміші у світі французькі вина, раптом з’явились хвороби вина та пива, тобто їх скисання. Пастер вже був відомий своїми працями з проблем бродіння. Природно, що винороби звернулися до нього за допомогою. І Пастер блискуче вирішив цю проблему. Він встановив, що псування вина відбувається від проникнення в чани для бродіння сторонніх мікробів-збудників ацтово-кислого бродіння. Вчений запропонував прогрівати вина при 70оС, щоб убити мікробів. Цей спосіб дістав назву пастеризації, який і сьогодні широко використовується у виноробній та харчовій промисловості. Крім того, вчений швидко ввів у практику метод обробки молока по принципу пастеризації.

Пастера цікавило питання про виникнення мікроорганізмів. У ті часи рахувалося, що багато живих істот виникали шляхом самозародження за участю деякої життєвої сили. Без кінцеві дискусії та прирікання з засновниками теорії самозародження Пастер вирішив наступним та простим засобом. Простерилізував живильні середовища для мікроорганізмів у двох скляних посудинах. У одному з них горлище він залишив відкритим, та мікроорганізми легко змогли проходити крізь нього у посуд. Другий був закритий, і живильне середовище залишалося закритим для бактерій. У другій посудині впродовж 4 років не з’явилося ні одної бактерії. Так була відкрита теорія самозародження мікроорганізмів. Вивчаючи природу захворювання шовковичного черва 1870, Пастер встановив заразність хвороби, час її максимального проявлення та рекомендував міри боротьби з нею. Він також встановив, що заразні хвороби викликають мікроорганізми та що кожне захворювання має свого специфічного збудника.

У 1868 році Пастер серйозно захворів, але продовжував інтенсивно трудитися, і слідуючи важливіші відкриття зробив, будучи напівпаралізованим. Він відкрив багато хвороботворних мікроорганізмів, які викликають такі важкі захворювання, як сибірська виразка, пологова гарячка, сказ, куряча холера, краснуха у свиней. Наприклад – збудник сибірської виразки – смертоносного захворювання багатьох тварин, небезпечного і для людини. Пастер винайшов вакцину для прививши щеплення, яка попереджає цю хворобу.

Останнє найвеличніше відкриття Пастера – вакцина проти сказу. Геніальність вченого заключалася у тому, що не знаючи нічого конкретного про причини сказу, крім неоспореного факту його інфекційної природи, він використовував при розробці вакцини принцип ослаблення збудника. 6 липня 1885 р. – видатний день в історії медицини. До Пастера звернулася мати дев’ятирічного хлопчика, покусаного скаженою собакою та приреченого на смерть. Пастер вперше застосував свій метод вакцинації. 20 днів очікування результату були найбільш тяжкими в житті вченого. І хлопчик, і вчений витримали іспит. Пастерівський метод широко застосовується у багатьох країнах і врятував багато життів людей. Принцип вакцинації у тому, що при введені таких ослаблений культур в організм, вони викликають не захворювання, а тільки легку реакцію, в результаті якої виробляється імунітет. Саме завдяки його відкриттям виникло і успішно розвивається вчення про антисептику й асептику, без яких немислима сучасна хірургія. Заслуги Пастера перед людством величезні. Можна без перебільшення стверджувати, що найважливіші етапи розвитку мікробіології тісно пов’язані з його іменем. Вдячне людство завжди буде шанувати пам’ять великого мікробіолога.