МАСКОВИЙ НАРКОЗ
Масковий наркоз використовують головним чином у хворих без виражених порушень дихальної, серцево-судинної систем та функцій паренхіматозних органів. Його можна використовувати тоді, коли немає потреби в релаксації м'язів і створенні положення, що утруднює вентиляцію легень. Масковий наркоз відкритим крапельним способом зараз використовують надзвичайно рідко. Його найчастіше проводять за напіввідкритим контуром. Масковий наркоз має такі недоліки:
1 збільшення мертвого простору;
2 тяжкість забезпечення прохідності дихальних шляхів унаслідок можливого спазму голосової щілини у разі поверхневого наркозу, западання язика і аспірації слизу, крові за глибокого наркозу;
3 позаяк релаксація м'язів за поверхневого рівня наркозу не настає,
Треба поглиблювати його до другого рівня хірургічної стадії, що супроводжується пригніченням життєво важливих функцій організму;
4 тяжкість забезпечення допоміжної і, особливо, штучної вентиляції легень, оскільки у разі маскового наркозу повітря може розтягувати шлунок;
5 неможливість проведення знеболювання при багатьох оториноларингологічних, офтальмологічних і нейрохірургічних операціях, бо маніпуляції анестезіолога можуть обмежити дії хірурга.
Сучасний комбінований ендотрахе-альний наркоз позбавлений багатьох цих недоліків.
КОМБІНОВАНА ЗАГАЛЬНА АНЕСТЕЗІЯ
Комбінованою називають анестезію, що досягається одночасним або послідовним використанням різних препаратів: загальних анестетиків, транквілізаторів, аналгетиків, міоре-лаксантів. Це дає можливість значно зменшувати концентрацію анестетич-них засобів, а відтак їх токсичну дію на організм. У анестезіологічній практиці найчастіше поєднують азоту закис, з одним із найсильніших інгаляційних і неінгаляційних анестетичних засобів.